Ви коли-небудь замислювались над тим, що одна пальчикова батарейка може забруднити близько 20 кв.м. ґрунту або 400 літрів води? Тому що в її складі є такі важкі метали, як кадмій, свинець, ртуть, літій тощо. У випадку спалювання подібного сміття, всі ці токсичні речовини потрапляють в атмосферу. Що зазвичай робите ви? Чи намагалися здавати на утилізацію батарейки та люмінесцентні лампи? Що потрібно громадянам аби безперешкодно це робити? За словами екологічних активістів фізична особа фактично не має можливості берегти довкілля у цьому випадку.

А ось ситуація із підприємствами інакша. Як зазначив юрист гарячої лінії Регіонального фонду підтримки підприємництва в Донецькій області, в Законі України «Про відходи» йдеться що люмінесцентні лампи мають штам «високий клас небезпеки». Тому підприємці повинні самостійно сортувати такий вид сміття, незалежно від того, яким чином придбані ртутні лампи (готівкою чи безготівковим платежем).

Ви коли-небудь замислювались над тим, що одна пальчикова батарейка може забруднити близько 20 кв.м. ґрунту або 400 літрів води? Тому що в її складі є такі важкі метали, як кадмій, свинець, ртуть, літій тощо. У випадку спалювання подібного сміття, всі ці токсичні речовини потрапляють в атмосферу. Що зазвичай робите ви? Чи намагалися здавати на утилізацію батарейки та люмінесцентні лампи? Що потрібно громадянам аби безперешкодно це робити? За словами екологічних активістів фізична особа фактично не має можливості берегти довкілля у цьому випадку.

А ось ситуація із підприємствами інакша. Як зазначив юрист гарячої лінії Регіонального фонду підтримки підприємництва в Донецькій області, в Законі України «Про відходи» йдеться що люмінесцентні лампи мають штам «високий клас небезпеки». Тому підприємці повинні самостійно сортувати такий вид сміття, незалежно від того, яким чином придбані ртутні лампи (готівкою чи безготівковим платежем). Жодних знижок чи ще якихось благ від способу їх придбання не надається. Кожне підприємство має вести журнал відпрацьованих ламп і фіксувати там: скільки було придбано, коли перегоріли, куди здаються на утилізацію. Цей журнал дає тимчасовий дозвіл для короткочасного зберігання відпрацьованих ламп з моменту перегоряння до моменту передачі на утилізацію. У свою чергу, на довготривале утримання таких відходів у підприємства має бути окремий дозвіл, який доволі важко дістати. Штраф за порушення цих правил становить від 850 до 1700 гривень.
Чи поширюється ця відповідальність на фізичних осіб? Які вимоги та норми утилізації використаних батарейок та люмінесцентних ламп діють в Україні? Чому перевізники сміття не проводять окремий збір таких відходів та не вивозять їх для подальшої утилізації? Які екологічні ініціативи громадських організацій та рухів у регіоні спрямовані на актуалізацію цієї проблеми?  Обговорення цих та інших питань відбудеться 1 лютого (у середу) о 14:00 на засіданні Донецького прес-клубу (за адресою: вул. Овнатаняна, 4, конференц-зала на 2-му поверсі).
Відповіді плануємо отримати від:
— лікаря-гігієніста Донецької обласної санстанції Дмитра Миронюка;
— заступника голови Донецького екологічного руху Сергія Денисенка;
— екологічної активістки та капітана донецької команди проекту «Екофан» Ірини Гамбарян;
— керівника відділу поводження з відходами ТОВ «ЗЕСТ ГРУП» Олексія Аніканова;
— розробника альтернативних підходів до утилізації сміття Дмитра Аліфіренка (м. Горлівка).
Також очікуємо начальника Держуправління  охорони  навколишнього природного середовища в Донецькій області  Сергія Третьякова, начальника управління екологічної безпеки Донецької міської ради Романа Кишканя та начальника головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Костянтина Савінова.

 

Донецький Прес-клуб

You must be logged in to leave a reply.