Донецький прес-клуб, спільно із Українським освітнім центром реформ та міжнародною громадською організацією «Інтерньюз-Україна», наприкінці минулого року обговорював за круглим столом з журналістами професійні стандарти та використання «джинси» національними та регіональними ЗМІ. Враховуючи побажання учасників тієї зустрічі зосередитись на  якості освіти журналістів та підвищення їхньої кваліфікації, прес-клуб 3-го лютого провів черговий круглий стіл на тему: «Яких стандартів навчають у вишах та чому деякі ЗМІ організують власні «школи молодого журналіста»?

Донецький прес-клуб, спільно із Українським освітнім центром реформ та міжнародною громадською організацією «Інтерньюз-Україна», наприкінці минулого року обговорював за круглим столом з журналістами професійні стандарти та використання «джинси» національними та регіональними ЗМІ. Враховуючи побажання учасників тієї зустрічі зосередитись на  якості освіти журналістів та підвищення їхньої кваліфікації, прес-клуб 3-го лютого провів черговий круглий стіл на тему: «Яких стандартів навчають у вишах та чому деякі ЗМІ організують власні «школи молодого журналіста»?
Заступник головного редактора сайту «Остро.В» Ярослав     Колгушев з цього приводу зазначив, що якісна освіта журналіста починається не в університетах, а в школі.  «Недоосвічений  абітурієнт не стане гарним журналістом. Я особисто спостерігаю, як молоді спеціалісти, які сяк так вчилися у школі, пишуть з помилками, не знають основ суспільствознавства, географії, плутаються в історичних фактах, не кажучи вже про основи економіки. Доводиться їх постійно виправляти, а іноді й заново вчити».   Всі біди неякісної журналістики, за словами експерта, від самого початку — погана шкільна і, як наслідок,  така ж вища освіта.
«Поняття «медіа освіта» в сучасному журналістикознавстві функціонує, в основному, у таких значеннях, — розпочала свій виступ доцент кафедри журналістики Донецького національного університету Олена Тараненко, — по-перше, щодо підвищення освіченості аудиторії в сфері медіа: інформування про стандарти професії, можливості маніпулювання суспільною свідомістю з боку ЗМІ і про способи «опору» цим маніпуляціям».  Це поняття запроваджено ще в 1984 році ЮНЕСКО. Цікаво, що «Російська педагогічна енциклопедія» визначає головними напрямами медіа-освіти  саме такі, найбільш загальні: «підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів».
За словами Олени Тараненко, цим займаються, в основному громадські організації. Приємно зазначити, що деякі донецькі газети в період виборів також опинилися в руслі цієї прогресивної тенденції. Так, матеріали подібної спрямованості, зустрічалися в «Донецьких новинах, «Панорамі».  «Власне, головна небезпека так званої «джинси» та інших способів маніпулювання полягає у втраті довіри аудиторії до ЗМІ, тож процес медіаосвіти – взаємо корисний для ЗМІ та для аудиторії», — підкреслила експерт.  
По-друге, це традиційне навчання майбутніх журналістів. На сьогодні навчальні програми збалансовані з фундаментальних теоретичних і практичних дисциплін спеціалізації. Існує й система творчих майстерень, але головна проблема в цьому сенсі — кадри. Чим менш комплектна група і менше годин навантаження, тим, природно, менша оплата. Спеціальних фондів на оплату роботи «медіа зірок» університет, природно не має. Значить, єдиний вихід — зустріч інтересів вузу в якісній високопрофесійній підготовці майбутніх фахівців та інтересів журналістів як роботодавців. Донецький національний університет в цьому сенсі поки знаходить такий вихід, як проведення майстер-класів провідними журналістами Україні, які приїжджають в рамках грантових програм інших організацій, частіше за все теж громадських.
Так, за період з 2008 по 2010 рік такі тренінги та майстер-класи проводили Юлія Мостова, Анатолій Борсюк, Вахтанг Кіпіані, Єгор Соболєв, Сергій Гармаш, відкриті лекції читали Різун В.В.; Іванов В.Ф.; Почепцов Г.Г., Христина Демкович, Джордж Майкл Віллард, Грег Кобар. Проводила кафедра і міжнародний інтернет-семінар з економічної журналістики, який проводився в прямому он-лайн режимі для студентів ДонНУ разом зі студентами Києва, Одеси і Дніпропетровська (спільний проект \»Інтерньюз-Україна\» та телеканалу CNBC-CША, 2009 р.)
Але при тому, що проблеми практичної підготовки очевидні, дуже низьким є рівень гуманітарної підготовки студентів у цілому, практично відсутній широкий культурний кругозір. Можна навчити методам і прийомам, але заповнити цей пробіл навіть системою університетської освіти майже не реально.
Старший викладач кафедри журналістики ДонНУ Олена Самойленко підкреслила: «Як журналіст та редактор я знаю, що якими б серйозними не були знання загальних професійних стандартів, отримані у вищому навчальному закладі, робота молодого журналіста в редакції все одно потребує специфічного підлаштування під корпоративні стандарти. Проте, варто визнати, що подібний процес відбувається з молодими спеціалістами інших галузей: на робочому місці нерідко кажуть, щоб нові працівники забули все, чому їх раніше вчили.
Попри всю теоретизацію, у програмі вишів передбачено достатньо часу на різноманітні «спеціалізації» та «майстерні». Але, немає технологій для запрошення на такі заходи журналістів-практиків. Відсутні як облаштовані лабораторії, так і матеріальна мотивація для цих журналістів.
Кожен журналіст відповідальний за свою кваліфікацію та за дотримання стандартів діяльності. Зараз багато можливостей підвищувати рівень своїх знань та розширювати кругозір. Навіть в академічному університеті постійно відбуваються позапрограмні майстер-класи та тренінг заїжджих «зірок» журналістики. Тому фраза «нас цьому не вчили» — не виправдання. Адже, вчитися треба самостійно та постійно».
Експерт проекту з дотримання медіа стандартів Анатолій Наумов зазначив: «Ми живемо у конкурентному суспільстві, де боротьба за місце під сонцем ведеться не завжди цивілізовано і коректно. Тому будь-якому журналісту, чим би він не займався, в якій би сфері не спеціалізувався, необхідно розуміти, що відбувається в країні, яка влада та опозиція, що сповідують на практиці та в своїй теорії партії, які впливають на електорат».

You must be logged in to leave a reply.